Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ.      Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні.     Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).

 Наталія Пилипенко та Юлія Смирнова познайомили присутніх з календарними святами та обрядами.

Студенти другого курсу відділення ветеринарної медицини  розповіли про прикмети і свята, що є у листопаді .

      А так, як восени справляли весілля, то разом з науковим співробітником музею Тетяною Ведмідь всі поринули у ті далекі часи, у родинно-обрядові традиції Путивльського краю.

      На Путивльщині існувало етнічне поселення «Горюни», де переплелися культура,  мова, звичаї трьох слов’янських народів: українців, білорусів та росіян. Продовжувачами культурної спадщини горюнів є фольклорний колектив «Джерельце» Путивльської дитячої музичної школи під керівництвом заслуженого діяча культури Олени Черв’яцової. Юні артисти завітали на наше свято, де  заспівали весільні обрядові пісні.

            А наші студенти Приходько Анна, Глийовий Євгеній, Симонова Марина, Боченкова Христина, Сабадашов Павло, Тужик Аліна, Міщенко Оксана, Коханов Сергій, Кубрак Тетяна, та Безкоровайний Роман, у світлиці краєзнавчого музею, показали уривок обряду сватання села Ширяєво, Путивльського району. Свято сяяло різнобарв’ям українських костюмів, а Приходько Анна(наречена) навіть одягла весільне вбрання своєї прапрабабусі, яке зберігається як сімейна реліквія.

      Багато цікавих, своєрідних звичаїв і традицій є у нашого народу. Але, на жаль, багато з них вже втрачено. Ті, які ще зберігає людська пам’ять –  маленька частка колись великого скарбу.

Записати, зберегти і надати друге життя – ось наше головне і першочергове задання.